Огляд присвячено гіперхолестеринемії - одному із основних факторів ризику ішемічної хвороби серця. За своїм походженням вона може бути первинною і вторинною. Обговорюються три основних механізми розвитку гіперхолестеринемії у людини: низька активність рецепторів до ліпопротеїдів низької щільності, низька спорідненість самих ліпопротеїдів до рецепторів; гіперпродукція ліпопротеїдів, до складу яких входить аполіпопротеїд. Залежно від механізму зустрічаються неідентичні молекулярні дефекти, які зумовлюють дисбаланс холестеролу як у клітинах, так і в циркулюючих у крові ліпопротеїдах. Розуміння природи та механізмів розвитку гіперхолестеринемії має важливе клінічне значення, оскільки після визначення молекулярних дефектів та підбору комбінацій ліків стає можливим майже у всіх хворих нормалізувати ліпідні показники крові. Тільки у разі гомозигот із сімейною гіперхолестеринемією медикаментозне лікування відсувається на другий план. Основною терапією тоді стає очищення крові від надлишку ліпопротеїдів та холестеролу на колонці з ліпосорбентами, афінними або імунними сорбентами апобілків. Перспективною може бути генотерапевтична корекція гомозиготної форми сімейної гіперхолестеринемії.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"