Досліджено дихальну активність гомогенату печінки після різних термінів зберігання цілої печінки за температури 4 <$Esymbol Р>С у сахарозовмісному розчині та наступної нормотермічної реперфузії. Показано зберігання дихальної активності гомогенату за різних метаболічних станів після нормотермічної реперфузії печінки (контроль 60 хв, 4 <$E symbol Р>C). Подальше зберігання (6 і 24 год) ізольованої печінки за вказаних умов посилює субстратне дихання гомогенату як після зберігання, так і після нормотермічної реперфузії. В той самий час окиснювальне фосфорилування практично не змінюється. Не відзначено зміни дихальної активності у разі станів 3 (за додавання ADP у середовище інкубації для гомогенату), <$E4 sub roman ADP> (у разі повного використання ADP) і <$E 3 sub roman DNP> - після 24 год зберігання печінки у порівнянні з попереднім строком. Наступна нормотермічна реперфузія печінки сприяє вірогідному зниженню вищезазначених параметрів дихання, що корелює зі зниженням ступеня сполучення дихання і фосфорилування в системі, що вивчалася.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"