Вивчено вплив субстратного та несубстратного інгібіторів натрійзалежного транспортування глутамату на процес накопичення <$E roman {L-[ nothing sup 14 C]}>глутамату нервовимим закінченнями великих півкуль мозку щурів у нормі та за модельованої гравітації. Показано, що ефективність дії несубстратного конкурентного інгібітора DL-трео-<$E beta>-бензилоксіаспартату (DL-TBOA) і субстратного конкурентного інгібітора DL-трео-<$E beta>-гідроксіаспартату (DL-THA) на процес накопичення <$E roman {L-[ nothing sup 14 C]}>-глутамату синаптосомами (концентрація глутамату 100 мкМ) значною мірою зростає внаслідок модельованої гравітації. Величина IC50 для DL-TBOA, що дорівнює <$E 18~symbol С~2> мкМ за норми, в умовах модельованої гравітації знижується до <$E 11~symbol С~2> мкМ. Величина IC50 для DL-THA дорівнює <$E 18~symbol С~2> та <$E 12~symbol С~2> мкМ відповідно. Встановлено також, що внаслідок гравітаційного навантаження зростає інгібувальна дія DL-TBOA на процес вивільнення <$E roman {L-[ nothing sup 14 C]}>глутамату із нервових закінчень. Таким чином, одержані дані дають підставу вважати, що наслідком впливу модельованої гравітації є зростання спорідненості глутаматних мембранних транспортерів до субстратного та несубстратного інгібіторів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"