У тканинах серця вивчено інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів, вміст відновленого (GSH) та окисненого (GSSG) глутатіону, активність ферментів глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, глутатіон-S-трансферази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) та NADP-ізоцитратдегідрогенази (NADP-ІЦДГ) у разі гострого іммобілізаційного стресу у щурів після 3-тижневих інтервальних гіпоксичних тренувань (ІГТ) за різних режимів. Встановлено, що дія стресу після ІГТ в режимі I інтенсифікує пероксидні процеси в міокарді та зумовлює зміщення значення параметра GSH/GSSG у бік окисненого компонента. Дисбаланс антиоксидантної системи захисту обумовлюється зниженням вмісту GSH, активності глутатіонпероксидази і Г-6-ФДГ. Показано, що підтримання активності глутатіонредуктази в період стресу у тварин цієї групи на тлі зниженої активності ферментів пентозофосфатного шляху відбувається за участю NADP-ІЦДГ. Тренування щурів у режимі II має позитивний коригувальний вплив на пероксидне окиснення ліпідів після дії стресу. Зростання вмісту відновленого глутатіону, збалансованість ферментів глутатіонового редокс-циклу у тканині серця цих тварин свідчить про залежність ефекту адаптації від особливостей гіпоксичної експозиції в циклах гіпоксія/оксигенація. Зроблено висновок, що активна участь глутатіонової системи у формуванні адаптаційних реакцій під час дії екстремальних факторів визначається її впливом на внутрішньоклітинний окисно-відновний потенціал, а також на ефективність системи антирадикального та антипероксидного захисту.

• Гончар Оксана Олегівна (біологічні науки)
• Гончар Ольга Олександрівна (біологічні науки)
• Маньковська Ірина Микитівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"