Розглянуто задачі визначення стаціонарних станів за гармонічних коливань оболонок із конструктивними елементами жорсткості у вигляді додаткових опорних елементів типу пластинок чи оболонок. Викладено особливості постановки задач за умов використання двовимірної теорії оболонок з урахуванням зсуву. Розроблена загальна схема розв'язання таких задач базується на використанні методу сил у разі заміни невідомих контактних напружень статично еквівалентними системами локальних навантажень. Для опису стаціонарних станів побудовано системи векторних функцій, що є нетривіальними розв'язками некласичних задач на власні значення, до того ж останні визначають спектр власних частот коливань системи в цілому. Для побудованих систем функцій доведено властивості ортогональності та вказано функційний простір, в якому вони мають властивість повноти. Загальну схему реалізовано з застосуванням розкладів за власними формами коливань окремих елементів системи та чисельно-аналітичних методів. Наведено приклади розрахунків для конкретних механічних систем. Встановлено, що найбільш точні значення власних частот можна одержати лише у разі задоволення всіх умов спільного деформування основної оболонки та опорних елементів. У випадку пластинок це призводить до необхідності залучення повних систем диференційних рівнянь, які описують не тільки згин, але й розтягання - стискання пластинок. У разі жорсткого з'єднання основної оболонки та опорних елементів тільки за такого підходу можна правильно описати конфігурацію стаціонарних станів системи.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"