Психолого-педагогічна культура є інтегральною якістю особистості, що проектує його загальну культуру в сфері медицини. Формування психолого-педагогічної культури майбутнього лікаря-педіатра - це нагромадження знань, досвіду та якісна реалізація їх у діяльності та поведінці особистості. Вважається за необхідне введення до програм навчання майбутніх лікарів-педіатрів таких предметів і курсів, як: соціальна педагогіка, психологія, конфліктологія, культура спілкування, основи фізіогноміки. Обов'язковою умовою в спілкуванні лікаря та пацієнта є культура мовлення - вміння правильно вживати та вимовляти слова, будувати фрази, а також вміння вислухати співбесідника. Лікар-педіатр повинен навчитися розуміти "німу мову", тобто мову поз, міміки, руху очей, жестів, характеру крику. Дитина повинна відчути турботу й увагу, лікар має завжди поважати її гідність та особистість. Завданнями лікаря є всебічне сприяння освіті батьків щодо їх ролі в формуванні здоров'я дітей у сім'ї. Професійна діяльність лікаря перебігає в безпосередньому спілкуванні з колегами, середнім медичним персоналом та іншими співробітниками. Лікар не повинен негативно висловлюватися про терапевтичну тактику колег, що оглядали до нього дитину. Слід не забувати ще один важливий принцип медичної деонтології - дотримання лікарської таємниці.

• Цицюра Орися Орестівна (медичні науки)
• Кочерга Зоряна Ростиславівна (медичні науки)
• Кузенко Оксана Василівна (філософські науки)
• Василевич Світлана Василівна (економічні науки)
• Панько Ольга Михайлівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"