Досліджено м'язи язика 15 щурів-самців після моделювання стрептозотоцинового діабету (СЗД) з використанням гістологічного, електронно-мікроскопічного і морфометричного аналізу. Морфологія м'язів язика в ранні терміни експериментального СЗД характеризується явищами інтерстиціального набряку, вираженим розволокненням тканин навколо судинно-нервових пучків, що супроводжується збільшенням в 1,5 рази об'ємної долі стромальних компонентів. Саркоплазма більшості м'язових волокон має низьку електронно-оптичну щільність, містить підвищену кількість вакуолей, частково втрачається поперечна посмугованість, ядра нерідко переміщуються в центральну частину волокна. Таке явище є неспецифічною компенсаторно-пристосувальною реакцією м'язового волокна до метаболізму за анаеробних умов. Характерною рисою експериментального СЗД є збільшення сполучнотканинного компоненту м'язів язика, який виявляється у вигляді хаотично розташованих пучків, що залягають паралельно поздовжньої осі кровоносних судин. Встановлено, що через 4 тижні від початку моделювання експериментального СЗД просвіт мікросудин повністю не облітерується. Водночас в стінці гемокапілярів спостерігається розпушення базальної мембрани і підвищена кількість маркера судинної проникливості як в її товщі, так і за її межами, у вільному екстравазальному просторі. Така структура мікрогемосудин зумовлює розвиток дистрофічно-деструктивних явищ у м'язових волокнах язика.

• Атаманчук Олексій Вікторович (економічні науки)
• Атаманчук Оксана Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"