Частота невиношування плода сягає 30 - 45 % від загальної кількості вагітних. У 25 - 40 % випадків спонтанне переривання вагітності відбувається у II триместрі. Попри можливості сучасної діагностики й досі немає чіткої концепції щодо ймовірних причин початкового пізнього мимовільного викидня (ППМВ). На сьогодні залишається невизначеним питання про особливості гестаційної трансформації матково-плацентарного кровоплину в II триместрі вагітності у разі ППМВ. Наведено результати оцінки стану матково-плацентарно-плідної гемодинаміки у разі ППМВ. Виявлено виражену декомпенсацію функціонального стану фетоплацентарного комплексу за умов пролонгації тривалості характерної для ППМВ симптоматики, а саме: наявність порушень у матково-плацентарно-плідному басейні, які характеризуються централізацією кровообігу плода у разі зниження плацентарної перфузії, тобто плід у разі вагітності перебуває за умов кисневої та метаболічної недостатності, що клінічно проявляється характерними ознаками фетоплацентарної недостатності та ППМВ.

• Поліщук Олена Іванівна (біологічні науки)
• Поліщук Ольга Іванівна (технічні науки)
• Геник Наталія Іванівна (медичні науки)
• Поліщук Ірина Петрівна (сільськогосподарські науки)
• Поліщук Іван Полікарпович (медичні науки)
• Поліщук Інна Петрівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"