Мета дослідження - вивчення ефективності та безпечності заліза (III)-гідроксид полімальтозного комплексу (ГПК) (препарат мальтофер) у порівнянні з сульфатом заліза (II) у вагітних з дефіцитом заліза, які одержують препарати в рекомендованих дозах. Проведено пошукове, відкрите, рандомізоване, контрольоване, багатоцентрове дослідження за участю 80 вагітних жінок із залізодефіцитною анемією (гемоглобін << 10,5 г/дл, феритин сироватки крові << 15 нг/мл і середній обсяг еритроциту << 80 фл). Пацієнтки рандомізовані у співвідношенні 1:1 на пероральний прийом заліза (III)-ГПК або сульфату заліза (II): кожен препарат призначали в дозі по 100 мг заліза 2 рази на добу протягом 90 днів. Результати: достовірних відмінностей між групами по первинній кінцевій точці - зміни рівня гемоглобіну через 60 і 90 днів у порівнянні з вихідним рівнем - не було. Середня зміна (і стандартне відхилення) рівня гемоглобіну через 90 днів склала 2,16 (0,67) г/дл у групі заліза (III)-ГПК і 1,93 (0,97) г/дл у групі сульфату заліза. Середній рівень феритину сироватки через 90 днів склав 179 (38) нг/мл у групі заліза (III)-ГПК і 157 (34) нг/мл в групі сульфату заліза (p = 0,014). Небажані явища виникали достовірно рідше у групі заліза (III)-ГПК (12/41 пацієнтка [29,3 %]), ніж у групі сульфату заліза (22/39 [56,4 %]) (p = 0,015). Зроблено висновки, що під час лікування залізодефіцитної анемії у вагітних пероральне залізо (III)-ГПК володіє як мінімум такою ж ефективністю, як і сульфат заліза, але має сприятливіші характеристики безпечності.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"