Мета роботи - визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного та нормального (<$Esymbol Г~135 "/" 85> мм рт. ст.) домашнього рівнів артеріального тиску (АТ) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу у порівнянні з хворими без ЦД та підвищити прихильність пацієнтів до лікування в загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. У відкритому проспективному дослідженні взяли участь 54 амбулаторних кардіологів лікувальних установ Києва, які залучили 431 пацієнта віком 35 - 70 років (середній вік (<$E57,3~symbol С~0,5>) року) з неускладненою есенціальною АГ, з АТ >> 160/100 мм рт.ст., якщо їх раніше не лікували, або <$Esymbol У~140 "/" 90> мм рт.ст., якщо лікували. Упродовж 6 міс проводили 6 основних візитів і 2 додаткових за потребою. Під час першого візиту лікар визначав АТ за допомогою стандартизованого автоматичного приладу Microlife BPW200 з універсальною манжетою. Хворого забезпечували осцилометричним автоматичним приладом Microlife BP3AG1, навчали ним користуватися, проводили бесіду щодо модифікації способу життя та призначати фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну (бі-престаріум, серв'є, Франція) у дозі 5/5, 5/10,10/5 або 10/10 мг/добу за вибором лікаря (1-й крок). Перед кожним наступним візитом хворий 7 днів двічі на добу самостійно вимірював АТ та фіксував результати у щоденнику. У разі недосягнення цільового офісного АТ (<< 140/90 мм рт. ст.) на подальших візитах підвищували дозу бі-престаріуму до максимально переносимої (2-й крок) і послідовно призначали індапамід-ретард (арифон-ретард, серв'є, Франція) в дозі 1,5 мг/добу (3-й крок), спіронолактон 25 мг двічі на добу (4-й крок), моксонідин у дозі 0,2 - 0,6 мг/добу або доксазозин 4 - 8 мг/добу (5-й крок). У хворих, які одержували антигіпертензивну терапію до залучення в дослідження, під час першого візиту, а у всіх хворих під час завершального візиту оцінювали прихильність до лікування за допомогою анкети (X. Girerd та співавт., 2001). Ефективність лікування оцінювали за кількістю пацієнтів без ЦД із рівнем офісного АТ << 140/90 мм рт.ст., кількістю пацієнтів без ЦД 2 типу із рівнем офісного АТ << 140/90 та << 140/85 мм рт.ст. через 6 міс спостереження, кількістю хворих із нормальним домашнім АТ (<< 135/85 мм рт. ст.) та змінами у прихильності до лікування. За результатами обстеження під час першого візиту ЦД 2 типу виявлено у 71 (16,5%) пацієнта (1-ша група), не виявлено - у 360 (83,5 %) пацієнтів (2-га група). Хворі обох груп були зіставні за співвідношенням статей, частотою виявлення АГ 3-го ступеня й гіпертрофії лівого шлуночка, швидкістю клубочкової фільтрації та кількістю курців (p >> 0,05). Хворі на ЦД 2 типу були старші за віком, мали вищі початкові показники частоти серцевих скорочень (p << 0,05) та рівня загального холестерину сироватки крові (p << 0,05), більшу частоту виявлення ішемічної хвороби серця (p << 0,01), ожиріння (p << 0,001), обтяженого сімейного анамнезу (p << 0,01). Через 6 міс середній систолічний офісний АТ знизився зі (<$E166,4~symbol С~1,3>) до (<$E131,6~symbol С~1,0>) мм рт.ст. та зі (<$E165,6~symbol С~0,7>) до (<$E130,9~symbol С~0,5>) мм рт. ст., діастолічний - з <$E96,4~symbol С~1,1>) до (<$E78,7,9~symbol С~0,9>) мм рт. ст. та з <$E97,2~symbol С~0,5>) до (<$E79,4~symbol С~0,4>) мм рт. ст. у хворих 1-ї та 2-ї груп відповідно (усі p << 0,01). Офісного АТ 140/90 мм рт. ст. досягли 74,7 % хворих 1-ї та у 84,5 % хворих 2-ї групи (p << 0,05), АТ 140/85 мм рт. ст. - у 67,6 % хворих на ЦД 2 типу, що супроводжувалося нормалізацією домашнього АТ - у 63,4 % та в 63,1 % втипадків відповідно. Частка хворих з низьким рівнем прихильності до лікування за час дослідження зменшилася з 39,4 до 10,6 % ((p << 0,01) у 1-й і з 45 до 6,1 % (p << 0,001) у 2-й групі p << 0,001). Частка хворих з високим рівнем прихильності зросла з 31,8 до 50 % (p <<0,05) у 1-й і з 32,7 до 50,9 % у 2-й групі (p << 0,01). Висновки: застосування покрокового алгоритму лікування на основі фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну разром з контролем домашнього АТ та освітньою програмою в амбулаторній практиці лікарів-кардіологів надало змогу через 6 міс лікування досягти офісного АТ << 140/90 мм рт. ст. в 74,7 %, а << 140/85 мм рт. ст. - у 84,5 % пацієнтів без ЦД, що супроваоджувалося зниженням домашнього АТ до нормального рівня (<$Esymbol Г~135 "/"85> мм рт. ст.) у 63,4 та 63,1 % випадків відповідно. Такий підхід ефективний щодо підвищення прихильності хворих до лікування незалежно від наявності ЦД 2 типу і забезпечує частоту високої та помірної прихильності хворих до лікування, за даними анкети X. Girerd, у 89,4 % пацієнтів із ЦД 2 типу та в 93,9 % пацієнтів без ЦД.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Руденко Юлія Володимирівна (медичні науки)
• Руденко Юрій Володимирович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"