Розширено межі та поглиблено зміст нового об'єкта архітектурно-містобудівної теорії і практики - пенітенціарних комплексів (ПК) та їх мереж. Проведено поглиблений аналіз та виявлено сучасні тенденції еволюційного розвитку архітектурного середовища для утримання, виправлення і соціалізації засуджених із залученням знань у суміжних галузях, таких як філософія і соціологія, педагогіка та психологія. У теорію та практику архітектури введено новий тип громадських будівель і споруд - пенітенціарний (виправний) комплекс, визначено зміст і рівні розвитку його архітектурного середовища - регіональний, міський, локальний, а також удосконалено термінологію, що зв'язує адміністративно-правову й архітектурно-містобудівну складові пенітенціарної системи. Розроблено теоретичні структурно-логічні та структурно-функціональні ієрархічні моделі архітектурного середовища ПК та їх мереж. Проведено розгорнуту класифікацію складових архітектурного середовища ПК за різними ознаками, з подальшою розробкою загальної типології функціонально-планувальної структури і просторової організації, а також типології особистостей засуджених і службового персоналу. Розроблено принципи, методи і прийоми гармонізації архітектурного середовища виправних установ різних типів і видів, серед яких провідне місце посідають принципи відповідності, адаптивності, фрактальності та контекстуальності. Введено поняття архітектури ПК як окремої самостійної галузі вітчизняної теорії та практики архітектурного проектування, визначено перспективні шляхи її подальшого розвитку у напрямку гуманізації та прозорості.

• Третяк Юлія Вікторівна (архітектура)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"