Обгрунтовано теоретико-методологічні засади перекладацької діяльності з позицій новітніх тенденцій у мовознавстві, що отримали назву інтегративної теорії, яка є когнітивною за суттю й діяльнісною за стилем мислення та яка тлумачить мову як активне середовище формування розумових об'єктів, а не пасивний засіб відбиття реальності.

Предложены теоретико-методологические основания переводческой деятельности с позиций новейших тенденций в языкознании, которые получили название интегративной теории языка, которая является когнитивной по сути и деятельностной по стилю мышления и которая определяет язык как активную среду формирования ментальных объектов, а не пассивное средство отражения реальности.

The article prоvides theoretical methodological grounds of translation on the basis of the latest tendencies in Linguistics called integrative language theory which is cognitive in its essence and active in its style of thinking and which treats language as an active medium of constructing mental objects, rejecting its interpretation as an instrument of passive reflection of reality.

• Мартинюк Алла Петрівна (філологічні науки)
• Мартинюк Алла Петрівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"