Одним з першочергових заходів впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні є кардинальне оновлення вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства та перегляд концептуальних засад відповідальності за адміністративні проступки, що є найбільш поширеним різновидом правопорушень. Це завдання передбачає розроблення широкого спектру правових, організаційних, інформаційних та інших заходів, насамперед, формування міцного наукового підгрунтя. Адже без грунтовного аналізу, системного підходу і теоретичних напрацювань неможливо виробити ефективну систему дій та створити надійний механізм їх реалізації. Мета роботи - розбудова науково-теоретичних підвалин реформування вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства та формування концептуального абрису Кодексу України про адміністративні проступки. На сьогодні правові та організаційні засади відповідальності за адміністративні проступки визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), який був прийнятий ще за радянських часів - у 1984 р. Це зумовлює широке коло проблем, пов'язаних із застарілістю положень Кодексу та їх невідповідністю новим реаліям суспільного життя. Регулярні спроби оновлення КУпАП мали неузгоджений і непослідовний характер, а відтак не принесли кардинальних зрушень у боротьбі з адміністративною деліктністю. Архаїчна концепція та еклектичність Інституту адміністративних проступків, розпорошеність нормативного матеріалу, логіко-юридичні погрішності законодавчих положень, безсистемність законодавчих новел і усі ці проблеми, з одного боку, змушують констатувати глибоку кризу регулювання адміністративно-деліктних відносин, з іншого, свідчать про необхідність прийняття Кодексу України про адміністративні проступки як принципово нового кодифікованого акта, що грунтується на засадах законності, верховенства права, справедливості, гуманізму, невідворотності відповідальності тощо. Висновки: на основі здобутків адміністративно-правової науки та позитивного досвіду зарубіжних країн визначено, що в основу реформування адміністративно-деліктного законодавства (зокрема, прийняття Кодексу України про адміністративні проступки) мають бути покладені такі ідеї: винесення деліктів кримінально- та цивільно-правового характеру за межі адміністративно-правової регламентації; визнання суб'єктами адміністративних проступків як фізичних, так і юридичних осіб; об'єктивне ставлення у вину; позасудовий розгляд справ про адміністративні проступки; оптимізація системи адміністративних стягнень; максимально повна кодифікація адміністративного законодавства.

• Гуржій Тарас Олександрович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"