Розглянуто функціонування біблійних зворотів у французькій та українській мовах на матеріалі лексикографічних джерел. Відображено тематичну репрезентативність та показано на конкретних прикладах семантико-структурні особливості, стилістичне функціонування, національну специфіку та шляхи проникнення у мову релігійної лексики як компонента фразеологічних одиниць. Досліджені звороти у лексикографічних джерелах інтерпретуються по-різному, що спричинено різним поданням матеріалу у ході опису тієї чи іншої фразеологічної одиниці представниками різних соціальних соціумів, посиланням на джерела, стилістичним маркуванням, трактуванням семантики і етимології, нечіткістю в оформленні статей. Тому Біблія залишається завжди джерелом національного самоврядування, що підтверджується гіпотезою, що тематична група сакральної фразеології є відкритим об'єднанням, проникність якого зумовлена характером складових одиниць, їх функціональним навантаженням.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"