Мета роботи - оцінити ефективність диференційного підходу до лікування спайкової хвороби очеревини (СХО), поєднаної з абдомінальною хірургічною патологією, та профілактики її ускладнень. У дослідження залучено 142 повторно оперованих пацієнтів із СХО, котрим виконували відкриті абдомінальні операції з приводу гострої та хронічної патології органів черевної порожнини з розкриттям просвіту травного каналу внаслідок втручання або основного захворювання. У групі порівняння (n = 77) використовували традиційні підходи до лікування та профілактики СХО, в основній групі (n = 65) - розроблено алгоритм профілактики і лікування СХО, який, окрім використання протиспайкового гелю (ПСГ), передбачав нові тактичні підходи, розроблені за результатами експериментального дослідження на тваринах, з урахуванням характеристик спайкового процесу, місця розкриття травного каналу, наявності перитоніту та гострої спайкової кишкової непрохідності (ГСКН). Інфекційно-запальні ускладнення (ІЗУ) були у 44,2 % хворих групи порівняння та у 26,2 % - основної групи (p = 0,026). У групі порівняння вони виникли у 19 (61,3 %) хворих, яким застосовували ПСГ, що достовірно більше (p = 0,013), ніж у пацієнтів, яким гель не вводили (15 (32,6 %)), водночас в основній групі у разі застосування ПСГ такої закономірності не виявлено: ІЗУ виникли у 6-ти (31,6 %) пацієнтів. Через 2 роки спостережень клінічні ознаки спайкової кишкової непрохідності (СКН) виявлено у 26 (33,8 %) пацієнтів групи порівняння та у 12-ти (18,5 %) - основної групи (p = 0,04). Повторно госпіталізовано з приводу СКН 17 (22,1 %) хворих групи порівняння та 6 (9,2 %) - основної групи (p = 0,038). З приводу ГСКН протягом 2-х років спостереження прооперовано 10 (13,0 %) хворих групи порівняння і 2 (3,1 %) - основної групи (p = 0,034). Висновки. Упровадження в клінічну практику запропонованого алгоритму профілактики та лікування СХО у разі операцій з розкриттям просвіту травного каналу надало змогу зменшити протягом 2-х років спостереження частку хворих з ІЗУ з 44,2 до 26,2 % (p = 0,026), з клінічними виявами СКН - з 33,8 до 18,5 % (p = 0,04), повторних госпіталізацій з приводу СКН - з 22,1 до 9,2 % (p = 0,038), з приводу ГСКН - з 13,0 до 3,1 % (p = 0,034).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бик Павло Леонідович (медичні науки)
• Мішалов Володимир Григорович (медичні науки)
• Лещишин Іван Михайлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"