Мета роботи - вивчення ефективності та безпечності кларитроміцину у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ). В контрольованому дослідженні вивчали ефективність індивідуалізованих режимів хіміотерапії, які включали кларитроміцин, у 37 хворих на РРТБ. У хворих групи порівняння, яку сформувано за методом підбору пари відповідно до випадку захворювання і профілю медикаментозної резистентності, застосовували такі ж самі індивідуалізовані режими хіміотерапії без кларитроміцину. В кожній групі переважали пацієнти з повторними випадками захворювання - по 30 (81,1 %) хворих. В основній групі припинення бактеріовиділення і зникнення клінічних симптомів визначали у 16 (43,2 %) хворих. У хворих контрольної групи припинення бактеріовиділення у 40,2 % випадку, що достовірно розрізнялось з результатами лікування пацієнтів основної групи. Гепатотоксичні та шлунково-кишкові побічні реакції від комплексної хіміотерапії спостерігали відповідно у 21,6 % та 40,5 % хворих основної групи і у 5,4 % та 16,2 % хворого контрольної групи, p << 0,05. Висновки: додавання кларитроміцину до режимів хіміотерапії не підвищує ефективність лікування хворих на РРТБ, але достовірно збільшує частоту гепатоксичних та шлунково-кишкових побічних реакцій. Кларитроміцин не доцільно включати в режими хіміотерапії хворих на РРТБ.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"