Розглянуто природу, структуру, функції правових міфів, їх місце у структурі правової реальності, а також процеси правової міфотворчості, характерні для сучасного суспільства. Доведено, що правовий міф не слід вважати негативним явищем дійсності, що деформує сприйняття реальності. Зроблено висновок, що правовий міф постає як особливий феномен, який існує на раціональному та чуттєвому рівнях правосвідомості, а також, у відображеній формі, в правових текстах, виражає ціннісні й антиціннісні правові установки та націлений на легітимацію правових явищ, інститутів і процесів. Виявлено властивості правового міфу: догматичність, соціальність, позатемпоральність, закономірність, функціональність, нераціональність, енергетичність, багатозначність. Розкрито місце правового міфу у правовій реальності, зокрема, показано специфіку існування міфів у правосвідомості, системі джерел права та позитивному праві. Доведено, що правові міфи не є науковим знанням, а тому юридична наука має позбавлятися від них шляхом раціоналізації. Виявлено міфотворчу функцію юридичної думки.

• Тіщенко Юлія Валеріївна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"