На широкому філософсько-культурологічному та мистецькому тлі здійснено комплексне дослідження феномена геніальності Т. Шевченка. Охарактеризовано основні сучасні стратегії осмислення постаті та творчості мітця - академічну, постмодерністську, нігілістичну, інтегрально-націоналістичну, філософсько-екзистенціалістичну. Обгрунтовано доцільність персоналістичного підходу в трактуванні цієї проблеми. Констатовано діалектичне співіснування двох домінант становлення людського духу - об'єктивно-раціоналістичної та суб'єктивно-екзистенційної, а геніальність розглянуто як синтез цих настанов, максимальну активізацію особистісної творчої первини, осягнення ієрархізованої всеєдності буття. Показано, що геніальність Т. Шевченка зумовлена його персоналістичною аксіологією, наріжною ідеєю всебічного згармонізування світу, творенням метаромантичного ідіостилю та виявлена передовсім у панетичному світосприйманні.

• Пахаренко Василь Іванович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"