Cпектри потужності варіацій температури і вертикальних швидкостей у сонячній фотосфері розраховані з використанням даних спостережень у лінії нейтрального заліза <$E lambda~symbol Ы~639,3> нм, одержаних на 70-см німецькому баштовому вакуумному телескопі VTT (Канарські острови, Іспанія) поблизу центра сонячного диску у спокійній області. Проаналізовано зміни спектрів з висотою: в нижній фотосфері потужність з висотою зменшується, основна потужність припадає на діапазон частот, що відповідає грануляції (пік на масштабах <$E lambda~symbol Ы~1,5~-~2,0> Мм), у верхніх шарах фотосфери максимум спектру потужності зміщується у бік більших масштабів <$E DELTA lambda~symbol Г~1> Мм). Потужність варіацій вертикальної швидкості супергрануляції (<$E lambda~symbol Ы~20~-~30> Мм) практично не змінюється з висотою; окремого режиму мезогрануляції ((<$E lambda~symbol Ы~5~-~12> Мм) на всіх досліджуваних висотах не виявлено. Конвективна структура сонячної фотосфери на мезогрануляційних масштабах з висотою веде себе подібно до грануляції: мезоструктури є частиною протяжного розподілу грануляційних масштабів. Показано, що супергрануляційні потоки стійкі вздовж всієї фотосфери і сягають набагато вищих шарів, ніж потоки грануляції.

• Баран Олександра Андріївна (фізико-математичні науки)
• Стоділка Мирослав Іванович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"