За прогресуючого збільшення дорослих з вродженими вадами серця (ВВС) після хірургічних корекцій як в клінічній, так і в практиці медико-соціальної експертизи актуальними стають питання вдосконалення якості діагностики правошлуночкової недостатності й окремих її складових з осмисленням одержаних результатів і можливості моніторингу захворювання з використанням нових технологій. Мета роботи - вивчити особливості функціонального стану правого шлуночка (ПШ) у дорослих у разі ВВС у віддаленому періоді після хірургічної корекції з використанням тканинної доплерехокардіографії (ДехоКГ). Обстежено 138 дорослих з ВВС у віддаленому періоді після хірургічної корекції, яких було розподілено на 4 групи залежно від виду вади. Контрольну групу склали 26 пацієнтів без ознак серцево-судинної патології. ДехоКГ проводилось на апараті Sonos (Philips) 7500, в М-(одно-) та В- (двомірному) режимах, використовуючи імпульсно хвильовий, безперервно хвильовий та тканевий доплер. Діастолічна функція у прооперованих хворих з приводу ВВС була порушена у 87,4 % випадків. Найбільш значуща систолічна дисфункція ПШ у віддаленому післяопераційному періоді визначалась у хворих з тетрадою Фалло - ФВ ПШ в середньому склала <$E30,2~symbol С~4,2~%>. Показник Sm (ТК) достовірно знижувався у всіх хворих з ВВС у порівнянні з групою контролю (p = 0,02). Середні значення амплітуди ТК дорівнювали <$E1,82~symbl С~0,4> см з коливаннями в діапазоні 1,14 - 2,76 см та без суттєвих відмінностей показника в окремих клінічних підгрупах (p >> 0,05). У разі використання доведеного порогового рівня Sm ТК менш 11,5 см/с, систолічну дисфункцію ПШ було діагностовано у 76,5 % обстежених хворих, в той час як за використання стандартного імпульсно-хвильового режиму доплерівського дослідження зниження ФВ ПШ до 40 % та менш спостерігалось лише у 52 % обстежених осіб (p = 0,014). Висновки: результати дослідження свідчать про значно більшу інформативність тканинної доплерографії у порівняні з рутинною ехокардіографією, при чому найбільш потужним маркером систолічної дисфункції ПШ є амплітуда систолічного руху фіброзного кільця трикуспідального клапану, зниження якої менш 2 см здатно ідентифікувати хворих зі зниженою ФВ ПШ з чутливістю 100 % та специфічністю 81 %.

• Лисунець Олена Михайлівна (медичні науки)
• Зубко Ірина Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"