Лікування ран різної етіології є актуальною проблемою сучасної медицини. Незважаючи на постійне вдосконалення методик оперативних втручань, частота інфекційних ускладнень в хірургії складає в середньому 3 - 15 %. Мета роботи - мікробіологічне обгрунтування мазевої основи мазі для лікування ран на I фазі раневого процесу. Об'єктами досліджень стали субстанції ксероформу і димексиду та мазеві основи: гідрофобна, емульсійна типу о/в, емульсійна типу в/о та 3 гідрофільні основи. Дослідження антимікробної активності проведено за методом дифузії в агаровий гель. У результаті дослідження встановлено, що найбільшу антимікробну активність виявляє зразок мазі на поліетиленоксидній основі, а введення димексиду до складу зразків мазей підвищує їх антимікробні властивості: S. aureus - <$E30,4~symbol С~0,55> мм; E. coli - <$E25,4~symbol С~0,55> мм; B. subtilis - <$E29,6~symbol С~0,89> мм; Ps. aeruginosa - <$E18,4~symbol С~0,89> мм; C. albicans - <$E22,2~symbol С~0,84> мм. За допомогою мікробіологічних досліджень встановлено оптимальну концентрацію ксероформу та димексиду - 5 % у складі мазі для лікування раневого процесу. Висновки: проведеними мікробіологічними дослідженнями доведено синергідну дію ксероформу та димексиду щодо основних збудників раневої інфекції. На підставі проведених мікробіологічних досліджень визначено оптимальний носій для мазі і поліетиленоксидну основу.

• Криклива Ірина Олександрівна (фармацевтичні науки)
• Рубан Олена Анатоліївна (1971–) (фармацевтичні науки)
• Рубан Олег Анатолійович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"