Консолідація стратегічних переваг у сфері бюджетного планування, державного прогнозування і програмування потребує інтегруючого фундаменту. Існує велика кількість факторів, які центрам управління системою державного прогнозування і стратегічного планування не відомі внаслідок труднощів з їх передбаченням. Як правило, активні елементи цієї системи краще поінформовані про не відомі центру параметри: корупційні механізми розподілу бюджетних коштів за напрямами реалізації цільових програм або сімейно-кумівські відносини у сферах прийняття державних, регіональних і місцевих управлінських рішень. Неформальні відносини в системі державного програмування і бюджетного фінансування змушують видавати індивідуальні стратегічні пріоритети за загальнонаціональні. Розв'язати цю проблему може тільки факт соціального замовлення, наявністю якого визначається пріоритетність бюджетного рішення. Складність впровадження інноваційних методів державного управління зумовлюється високим ступенем відчуження значної частини суб'єктів господарювання від державних цілей розвитку. В першу чергу, цьому сприяють умови індивідуалізації, господарської роздробленості та глибокої диференціації стратегічних переваг господарюючих суб'єктів. Кожна стратегічна альтернатива "державним цілям" повинна мати на поверхні відгуку "суспільних цілей" відповідне соціальне замовлення. Якщо у сфері суспільного планування державна стратегічна альтернатива не знаходить відгуку або має нову множину правил суспільних переваг, то така альтернатива повинна коригуватись у бік зменшення державного фінансування. Пропонується відповідний механізм "інтеграції державних і суспільних стратегічних орієнтирів у системі державного планування".

• Соловйова Ніна Ігорівна (1979–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"