Проаналізовано специфіку загальних закономірностей утворення нових онімних значень у семіотичному аспекті. Зроблено спробу описати процес семантичного розширення власних назв у світлі теоретичних інтерпретацій знакової природи значення. З огляду на це перш за все розглянуто знакові ситуації, які передбачають оцінку двох фактів (предметів, подій, явищ) як інформаційних. У центрі уваги автора і знакові імена як своєрідні національні символи з виразною і глибокою змістовністю. Серед трьох видів знаків і ікони, індекси і символи, які передбачають різні способи абстрагування від зовнішньої форми предметів, найчисельнішою названо групу символів. Підкреслено високий потенціал власних назв у процесі творення символьного словника сучасного українського конотонімікону. На основі трактування знака як динамічної мовленнєвої сутності зроблено висновок про накопичення онімної семіотичної маси, що виявляється у семантичному розширенні власних назв і реалізується в явищі конотонімізації.

• Лукаш Галина Павлівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"