Досліджено корені непохідних прикметників української мови. Доведено, що для адекватної морфонологічної характеристики деад'єктивів релевантною є морфонологічна структура кореневої словотворчої морфеми. Виділено 2 типи коренів: формально неподільні, вільні корені, які здатні поєднуватися з будь-яким суфіксом (сині-, стар-, весел-, туг-, дик-, сух-, сліп-); формально подільні (членовані), ускладнені субморфемою (кріп/к-, мок/р-, вис/ок-, вузь/к-, хир/яв-, нейтраль/н-). З'ясовано, що субморфема - це особливий, позбавлений самостійного значення складник кореневої морфеми. Установлено історичні причини виникнення питомих субморфемізованих коренів. Висвітлено шляхи засвоєння українською мовою чужомовних ад'єктивів. Обгрунтовано, що субморфемізація кореня сприяє розширенню класу непохідних лексем і формуванню нових словотвірних гнізд. Описано визначальну морфонологічну операцію - усічення - у дериватах, утворених від прикметників із субморфемізованою основою.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Пристай Галина Василівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"