На основі діалогічного походу визначено місце та значення фортепіанної сонати в композиторській та виконавській творчості, роль сонатності в розвитку стильового міжкультурного діалогу. Обговорено музикознавчі аспекти теорії діалогу, що дозволяє виявляти критерії жанрово-стильової типології фортепіанної сонати як передумову відокремлення принципу сонатності в логіку музичної композиції. Жанрова форма сонати й явище сонатності одержують наукове музикознавче осмислення та теоретичну оцінку на основі концепції діалогу М. Бахтіна та її ноетичної модифікації в сучасному українському музикознавстві. Визначено іманентні стильові фактори еволюції жанрової форми сонати, причини та прийоми їх типізації, що ведуть до виділення двох сталих типологічних тенденцій у становленні та трансформації циклічних рис фортепіанної сонати, на основі яких поляризується стиль інтерпретації сонатних композицій. З боку виконавської концепції сонатності залучені характеристики творчого досвіду китайських піаністів XX - початку XXI ст. Висвітлено відношення сучасних китайських піаністів до класико-романтичної традиції європейської музики, своєрідність створюваної ними семантичної моделі сонати.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"