Розроблено концепцію історичного знання та пізнання як дослідження особливої реальності - сфери минувшини, презентованої артефактами - матеріальною та знаково-символічною культурами. Подано аналіз соціальних і праксеологічних контекстів історичного знання та пізнання, розкрито причини впливу соціальних і праксеологічних чинників на історичне знання та пізнання відповідно до особливостей феномену історичної реальності. Виявлено огляд проблем трансформації історичного знання та пізнання за умов глобалізації та становлення інформаційного суспільства, актуалізовано проблему історичної пам'яті та забуття. Розглянуто характеристику історичної реальності як багатопланового мобільного предметного та віртуального конструйованого об'єкта пізнання, часово дистанційованого стосовно суб'єкта пізнання. Уточнено критеріальні ознаки історії та філософії. З'ясовано, що основним методологічним принципом історичного знання та пізнання є плюралізм методів і світоглядних настанов, зазначено його міждисциплінарний характер та особливий предмет - історія як зміна та розвиток у часі соціальної детермінації людської діяльності, як унікальна та неповторна подія і як надбуттєвий сенс людських вчинків.

• Столярчук Ольга Святославівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"