Вперше сформульовано визначення запобігання злочинам засуджених неповнолітніх як заснованої на законі діяльності адміністрації виховної установи та інших зазначених у законі суб'єктів, що полягає в розробці та реалізації системи заходів із виявлення, усунення та нейтралізації причин і умов злочинів неповнолітніх засуджених у виховних колоніях, а також здійснення превентивного впливу на засуджених, схильних до протиправної поведінки, з метою недопущення вчинення ними злочинів. Розглянуто класифікацію суб'єктів запобігання злочинам неповнолітніх і напрями їх взаємодії з виховною колонією у ході здійснення цієї діяльності. Обгрунтовано необхідність внесення змін і доповнень до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо права засуджених неповнолітніх на одержання заочної та дистанційної освіти. Набули подальшого розвитку положення про детермінанти, що сприяють вчиненню неповнолітніми злочинів, та встановлено їх зв'язок. Поглиблено зміст кримінально-виконавчої характеристики засуджених, до якої віднесено як кримінально-правову характеристику засуджених, так і їх характеристику під час відбування кримінального покарання, ставлення до застосування основних засобів виправлення та ресоціалізації. Удосконалено основні форми соціально-виховної роботи із засудженими у виховних колоніях.

• Волянюк Олександр Дмитрович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"