Вперше проаналізовано еволюцію естетичної та літературознавчої думки в аспекті співвіднесення аналізу художнього тексту й інтерпретації літературного твору в процесі його літературознавчого осягнення, що розглядається як необхідний момент буття літературного твору. Охарактеризовано методологію сучасного літературознавства як відкриту систему. Визначено пізнання літературного твору як підгрунтя продуктивного методологічного синтезу. Розроблено теоретико-методологічне обгрунтування аналітичного моделювання художнього тексту й інтерпретаційного моделювання літературного твору як необхідних складових літературознавчого пізнання. Запропоновано концепцію літературного твору як моделі семіозису й узгоджений з нею варіант вирішення проблеми рівневості тексту/твору. Введено поняття "авторська інтерпретаційна модель літературного твору", що дозволяє здійснювати кореляцію аналітичного й інтерпретаційного моделювання, створює методологічно свідомий простір переходу від значення художнього тексту до смислів літературного твору. Вперше співвіднесено літературознавче моделювання з художнім, що дозволило суттєво уточнити теорію літературного твору та художнього тексту, а також загальну концепцію літературознавства як науки про мистецтво слова. Набуло подальшого розвитку методологічне обгрунтування екстраполяції загальнонаукового методу моделювання в сферу літературознавчої методології, що дозволяє здійснювати літературознавче осягнення літературного твору на оновленій у відповідності до потреб часу методологічній базі та з урахуванням напрацювань різних напрямів розвитку сучасного літературознавства.

• Астрахан Наталія Іванівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"