Вперше здійснено цілісний аналіз проблеми організації взаємодії вищого педагогічного навчального закладу (ВПНЗ) і загальноосвітньої школи (ЗОШ) в освітньому просторі України другої половини XX ст. Визначено особливості взаємодії таких закладів у контексті суспільно-політичних подій, розвитку педагогічної теорії досліджуваного періоду. Систематизовано погляди педагогів-науковців на суть, зміст, завдання, мету організації взаємодії вищих і загальноосвітніх навчальних закладів. Обгрунтовано етапи становлення та розвитку проблеми взаємодії ВПНЗ і ЗОШ в Україні протягом другої половини XX ст.: 1958 - 1990 pp. - етап стабільної взаємодії; 1991 - 2000 pp. - етап нестабільної взаємодії. Узагальнено досвід організації взаємодії ВПНЗ і ЗОШ, визначено напрями та форми взаємодії навчальних закладів: навчально-методичний (залучення викладачів педагогічного ВНЗ до навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів, підготовка й апробація навчально-методичних посібників, розробка навчальних і робочих програм); науково-теоретичний (підготовка спільних олімпіад, конференцій, гуртків, педагогічних рад, консультацій, конкурсів наукових робіт); профорієнтаційний (проведення днів відкритих дверей, рекламно-просвітницька діяльність). Виявлено позитивне та негативне в досвіді взаємодії ВПНЗ і ЗОШ у досліджуваний період. Уведено до наукового обігу маловідомі архівні документи та матеріали, які розширюють уявлення про організацію взаємодії ВПНЗ і ЗОШ в історичному аспекті.

• Бурова Елла Володимирівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"