Вперше обгрунтовано й експериментально доведено особливість запліднення у високопродуктивних голштинських корів на промисловому комплексі за стимуляції оваріальної активності, яка забезпечує добру пенентрацію цервікального слизу в 40 % первісток та 73 % тварин старших лактацій, тому ефективність першого штучного осіменіння менше відповідно 35 і 50 %, при цьому вік та адаптація за умов експлуатації мають більше значення у добрій запліднюваності, ніж рівень молочної продуктивності. Знайшли подальший розвиток теорія та практика підвищення відтворної функції, за якої голштини з удоєм до 8 000 кг молока за лактацію погано запліднюються через слабкість вищої нервової діяльності, тоді як з продуктивністю біля 10 000 кг - через сильну лактаційну домінанту. Найкращою запліднюваністю володіють високопродуктивні корови третьої лактації, а фізіологічне виснаження організму у четверту на фоні зменшення живої маси не знижує їх відтворну функцію. "Конфлікт" лактаційної домінанти та запліднюваності чітко простежується у тварин старше чотирьох лактацій. Одержані нові дані щодо оптимізації часу штучного осіменіння та підвищення запліднюваності за рахунок визначення цервікального індекса оваріально активних новотільних високопродуктивних голштинів. За інтенсивної технології експлуатації тривалий сухостійний період забезпечує високу реалізацію генетичного потенціалу молочності, але суттєво погіршує відтворну функцію корів.

• Гончар Альона Олександрівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"