Мета роботи - визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного й "нормального" (<< 135/85 мм рт. ст.) домашнього артеріального тиску (АТ) у хворих із неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) та підвищення їх прихильності до лікування в загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога залежно від статі пацієнтів. У відкрите проспективне дослідження 54 амбулаторні кардіологи лікувальних установ м. Київ залучили 430 пацієнтів віком 35 - 70 років (середній вік (<$E57,3~symbol С~0,5) року) з неускладненою есенціальною АГ й АТ >> 160/100 мм рт. ст., якщо їх раніше не лікували, або >> 140/90 мм рт. ст., якщо лікували. Упродовж 6 міс проводили 6 основних візитів і 2 додаткових за потребою. Під час першого візиту лікар визначав АТ за допомогою стандартизованого автоматичного приладу Microlife BPW200 з універсальною манжетою. Хворого забезпечували осцилометричним автоматичним приладом Microlife BP3AG1, навчали ним користуватися, проводили бесіду щодо модифікації способу життя та призначали фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну (бі-престаріум, "Серв'є", Франція) у дозі 5/5, 5/10, 10/5 або 10/10 мг за вибором лікаря (1-й крок). Перед кожним наступним візитом хворий 7 днів двічі на день самостійно вимірював АТ й фіксував результати у щоденнику. У разі недосягнення цільового офісного АТ (<< 140/90 мм рт. ст.) під час подальших візитів підвищували дозу бі-престаріуму до максимально переносимої (2-й крок) і послідовно призначали індапамід-ретард (арифон-ретард, "Серв'є", Франція) 1,5 мг 1 раз на добу (3-й крок), спіронолактон 25 мг двічі на добу (4-й крок), моксонідин у дозі від 0,2 до 0,6 мг на добу або доксазозин 4 - 8 мг на добу (5-й крок). У хворих, які до залучення в дослідження одержували антигіпертензивну терапію, під час першого візиту та у всіх хворих під час завершального візиту оцінювали прихильність до лікування за допомогою анкети (X. Girerd та співавтори, 2001). Ефективність лікування оцінювали за первинними кінцевими точками: кількість хворих, котрі досягли цільового рівня офісного АТ через 6 міс спостереження, і кількість хворих із інормальнимі домашнім АТ (<< 135/85 мм рт. ст.) та вторинною кінцевою точкою: зміни у прихильності до лікування. У дослідження залучили 233-х (54,2 %) жінок (1-ша група) і 197 (45,8 %) чоловіків (2-га група). Хворі обох груп були зіставними за частотою супутніх хвороб (ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2 типу і гіпертрофія лівого шлуночка), рівнем глюкози крові та загального холестерину, а також частотою серцевих скорочень (ЧСС) у стані спокою (усі p >> 0,05). Жінки у порівнянні з чоловіками були старшими за віком (p << 0,01), відрізнялися більшим індексом маси тіла (p << 0,05) і частотою абдомінального ожиріння (p << 0,001), нижчою швидкістю клубочкової фільтрації (ТТТКФ) (p << 0,001). Серед чоловіків виявлено більшу кількості курців (p << 0,001), осіб з АГ 3 ступеня (p << 0,05) та з обтяженим щодо серцево-судинних захворювань сімейним анамнезом (p << 0,01). Через 6 міс середній систолічний офісний АТ у жінок знизився зі (<$E164,3~symbol С~0,9>) до (<$E129,6~symbol С~0,6>) мм рт. ст., у чоловіків - зі (<$E167,3~symbol С~1,0> до (<$E132,0~symbol С~0,7>) мм рт. ст., діастолічний - із (<$E95,9~symbol С~0,7> до (<$E78,4~symbol С~0,4>) мм рт. ст. та з (<$E98,6~symbol С~0,7>) до (<$E80,3~symbol С~0,5> мм рт. ст. відповідно (усі p << 0,001). Цільовий офісний АТ було досягнуто у 206-ти 88,4 %) жінок - у 145-ти (73,6 %) чоловіків, що супроводжувалося "нормальним" рівнем домашнього АТ у 169-ти (72,5 %) та 104-х (52,8 %) випадків (усі p << 0,01). Висновки: застосування у хворих з неускладненою АГ покрокового алгоритму лікування на основі фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну разом з контролем домашнього АТ та освітньою програмою в амбулаторній практиці лікарів-кардіологів надало змогу досягнути через 6 міс лікування цільового рівня офісного АТ у 88,4 % жінок та в 73,6 % чоловіків, що супроводжувалося зниженням домашнього АТ до "нормального" рівня (<< 135/85 мм рт. ст.) у 72,5 і 52,8 % випадків відповідно. Такий підхід ефективний щодо підвищення прихильності хворих до лікування незалежно від статі та забезпечує частоту високої та помірної прихильності пацієнтів до лікування, за даними анкети X. Girerd, у 94,8 % жінок та 90,4 % чоловіків.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Руденко Юлія Володимирівна (медичні науки)
• Руденко Юрій Володимирович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"