Вперше на основі порівняльної оцінки психофізіологічних і клініко-лабораторних показників стану тканин пародонта у дітей середнього та старшого шкільного віку показано залежність ступеня ураження пародонта від рівня тривожності та тонусу автономної нервової системи. Доведено, що під час зростання тривожності відмічається надмірна централізація керування ритмом серця та перехід регуляції серцевого ритму з автономного рівня на гуморально-метаболічний. Вивчено вплив психофізіологічних особливостей на стан пародонта у школярів. Встановлено, що у дітей середнього та старшого шкільного віку з підвищеним і високим рівнем тривожності зростають частота та ступінь ураження пародонта у вигляді хронічного катарального гінгівіту. Виявлено, що у ротовій рідині дітей у разі зростання рівня тривожності та гуморально-метаболічних впливів відбуваються інтенсифікація процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності антиоксидантної системи захисту. Швидше, ніж процеси вільнорадикального окиснення ліпідів, відбувається окиснення білків та ураження ДНК ротової рідини. Вперше показано, що у ротовій рідині дітей із середньою та високою тривожністю підвищується вміст ензимів, таких як лактатдегідрогеназа, лужна фосфатаза, глутатіонпероксидаза та знижується активність лізоциму. У дітей зі зростанням тривожності виявлено зниження рН ротової рідини. Показано, що стан гігієни порожнини рота достовірно не впливає на зміни у тканинах пародонта у дітей із різною тривожністю.

• Паласюк Богдан Олегович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"