Проаналізовано морфологічні особливості різних типів епулісів, апоптоз, рівень експресії MGMT і p53, метилювання ДНК у пацієнтів із запальними захворюваннями пародонта. Тканини епулісів оцінювали морфологічно і за рівнем експресії білків MGMT і p53. Рівень метилювання ДНК 51 епулісу оцінювали за допомогою інфрачервоної спектроскопії, а здатність до апоптозу - забарвленням акридиновим оранжевим. Експресія білків MGMT і p53 виражена в гігантських клітинах. Імуногістохімічно в гігантських клітинах MGMT була позитивною - (97,1 ± 0,42) %, p < 0,001, у той час як тільки ядра p53 гігантських клітин були позитивними (6,21 ± 0,26) %, p < 0,001. Експресія MGMT була більше, ніж експресія в p53. Це можна пояснити тим, що MGMT є репаративним ферментом. Зміна смуг інфрачервоного поглинання ДНК гігантоклітинних епулісів спостерігаються в групі δsCH{\dn\fs8 2}. У грануляційної тканини δsCH{\dn\fs8 2} центр - 1 464 см{\up\fs8 -1} інтенсивність за шкалою поглинання інфрачервоного випромінювання склала (0,31 ± 0,04) %; смуг інфрачервоного поглинання - 1 464 см{\up\fs8 -1} в гігантоклітинному епулісі - (0,46 ± 0,09) %, p = 0,05. Кількість δsCH{\dn\fs8 3} груп ДНК досліджуваних епулісів збільшується і має наступний напрямок: фіброзний епуліс - осифікувальний епуліс - грануляційна тканина - змішаний епуліс - ангіоматозний епуліс гігантоклітинний епуліс. Виявлено епігенетичне метилування ДНК. Статистичний аналіз показує, що існують відмінності між спектрами ДНК гігантоклітинного епуліса і ДНК контрольної групи. Інфрачервона спектрофотометрія дозволяє стверджувати про зміну в ДНК з приєднанням CH{\dn\fs8 3} груп. Зроблено висновок, що інфрачервона спектроскопія може бути корисним методом дослідження у вивченні метилування ДНК.

Проанализированы морфологические особенности разных типов эпулиса, апоптоз,уровень экспрессии MGMT и p53, метилирование ДНК у пациентов с воспалительными заболеваниями пародонта. Ткани эпулиса оценивали морфологически и по уровню экспрессии белков MGMT и p53. Уровень метилирования ДНК 51 эпулиса оценивали с помощью инфракрасной спектроскопии, а способность к апоптозу - окраской акридиновым оранжевым. Экспрессия белков MGMT и p53 выражена в гигантских клетках. Иммуногистохимически в гигантских клетках MGMT была положительной (97,1 ± 0,42) %, p < 0,001, в то время как только ядра p53 гигантских клеток были положительными (6,21 ± 0,26) %, p < 0,001. Экспрессия MGMT была больше, чем экспрессия p53. Это можно бъяснить тем, что MGMT является репаративным ферментом. Изменение полос инфракрасного поглощения ДНК гигантоклеточного эпулиса наблюдаются в группе δsCH{\dn\fs8 2}. В грануляционной ткани δsCH{\dn\fs8 2} центр - 1 464 см{\up\fs8 -1} интенсивность по шкале поглощения инфракрасного излучения составила (0,31 ± 0,04) %; полос инфракрасного поглощения - 1 464 см{\up\fs8 -1} в ДНК гигантоклеточном составил (0,46 ± 0,09) %, p = 0,05. Увеличение δsCH{\dn\fs8 3} групп ДНК эпулисов изменяется и имеет следующее направление: фиброзный эпулис - оссифицирующий эпулис - грануляционная ткань - смешанный эпулис - ангиоматозный эпулис - гигантоклеточный эпулис. Обнаружено эпигенетическое метилирование ДНК. Статистический анализ показывает, что существуют различия между спектрами ДНК гигантоклеточного эпулиса и ДНК контрольной группы. Инфракрасная спектрофотометрия позволяет утверждать об изменении в ДНК с присоединением CH{\dn\fs8 3} групп. Сделан вывод, что инфракрасная спектроскопия может быть полезным методом исследования в изучении метилирования ДНК.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Романюк Альона Павлівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"