Нирково-клітинний рак (НКР) є найпоширенішою пухлиною нирки і спостерігається у 85 - 90 % випадків, що становить 1 - 3 % вісцеральних новоутворень. Ступінь злоякісності світлоклітинного НКР (скНКР) визначають за різними гістологічними класифікаціями, та найчастіше використовують градацію за Fuhrman, яка грунтується на 4-х морфоядерних критеріях. В останні роки магнітно-резонансної томографії (МРТ) все частіше привертає увагу клініцистів як метод вибору для діагностики й стадіювання НКР, оскільки має низку переваг над КТ. Мета роботи - оцінка інформативності МРТ з використанням модальності дифузійно-зважених зображень (ДЗЗ) у діагностиці скНКР та визначенні ступеня його диференціації. У дослідженні взяли участь 67 хворих із патоморфологічно доведеним скНКР та 18 здорових волонтерів. Усім їм проводили МРТ з використанням ДЗЗ із подальшим визначенням вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД). Встановлено, що середнє значення ВКД злоякісних новоутворень було значно нижчим, ніж у нормальної ниркової паренхіми, і становило (<$E1,82~symbol С~0,16)~cdot~10 sup -3> мм<^>2/с у порівнянні з (<$E2,15~symbol С~0,12)~cdot~10 sup -3> мм<^>2/с відповідно (p << 0,05). Виявлено статистично вірогідну різницю в показниках ВКД у хворих із скНКР високого та низького ступеня диференціації. Висновки: результати обчислення ВКД під час одержання ДЗЗ МРТ надають важливу інформацію для диференціальної діагностики НКР.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"