За сучасних умов зростає ймовірність одночасного впливу радіаційного та хімічного факторів на біологічні об'єкти, а в зв'язку з цим питання особливостей комбінованої дії різних за своєю природою факторів стає все більш актуальним. Мета роботи - дослідження у тест-системі культури клітин цитотоксичності іонів нікелю та виявлення особливостей клітинних реакцій за комбінованої дії іонів нікелю та іонізуючого випромінювання. Дослідження виконано на перещеплюваній культурі клітин лінії L929. Культивування клітин здійснювали згідно зі стандартними методами роботи з клітинними штамами. Через 24 год після посадки клітини опромінювали <$Egamma>-квантами на апараті "Тератрон" (Канада) в дозах 0,5, 5,0 та 10,0 Гр. Водорозчинну сіль ацетату нікелю додавали в культуральне середовище за 1 год перед опроміненням в кінцевій концентраціії: 10, 1, 0,1, 0,01 мкмоль/л. Морфофункіональні характеристики клітин в культурі визначали у різні терміни культивування. Проліферативну активність клітин оцінювали за кінетикою росту: у межах сітки площею 0,05 мм<^>2 підраховували загальну кількість клітин, кількість мітозів і кількість гігантських багатоядерних (2 і більше ядер) клітин. Одночасно визначали кількість апоптотичних клітин. В результаті роботи встановлено, що іони нікелю проявляють цитотоксичну дію на клітини in vitro: у разі збільшення концентрації елемента зростала загибель клітин, пригнічувалась їх проліферативна та мітотична активність. Причому, за низьких концентрацій (0,01 - 0,1 мкмоль/л) зростала кількість атипових полікаріоцитів і рівень апоптозу в культурі клітин. У разі підвищення концентрації іонів нікелю загибель клітин відбувалась через апоптоз та некроз. За поєднання радіації та іонів нікелю спостерігали нелінійні клітинні відповіді: за малих доз радіації (0,5 Гр) відмічали сенсибілізацію клітин до дії радіації, а за сублетальних доз (10 Гр) - певний радіозахист. Кількість апоптотичних клітин за цих умов статистично достовірно вища у порівнянні з контролем. Висновки: дослідження показали, що іони нікелю мають суттєвий токсичний вплив на проліферацію та мітотичну активність клітин in vitro. У разі комбінованого впливу з іонізуючим випромінюванням виявлено сенсибілізацію клітин іонами нікелю до наступного опромінення в малій дозі (0,5 Гр) та зменшення толерантності клітин до опромінення в сублетальній дозі (10 Гр).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гапєєнко Дар'я Дмитрівна (біологічні науки)
• Лавренчук Галина Йосипівна (біологічні науки)
• Литвинчук Христина Михайлівна (біологічні науки)
• Асмолкова Валентина Сергіївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"