Наведено результати порівняльно-анатомічних досліджень м'язової системи колінного суглоба, проведених на представниках родини чаплевих - руда чапля (Ardea purpurea), сіра чапля (Ardea cinerea) та чепура мала (Egretta garzetta). За допомогою макроскопічного препарування встановлено, що на колінний суглоб впливають такі м'язи як краніальний клубово-великогомілковий, латеральний клубово-великогомілковий, середній стегново-великогомілковий, огинаючий м'яз, клубово-малогомілковий, латеральний згинач гомілки, медіальний згинач гомілки, внутрішній стегново-великогомілковий, зовнішній стегново-великогомілковий, лобково-сідничо-стегновий. Слід зазначити, що зовнішній стегново-великогомілковий м'яз виявлено лише у сірої чаплі та малої чепури. Результати досліджень свідчать про те, що ступінь диференціації м'язів колінного суглоба зумовлений крокуючим типом біпедальної локомоції, а також біоморфологічними особливостями статики та пристосуванням тазових кінцівок як до польоту, так і до пересування по твердому субстрату, що, у свою чергу, накладає певні відбитки на ступінь розвитку м'язових груп, а також кожного окремого взятого м'яза. Визначено, що більшість із досліджених м'язів мають поздовжньо-волокнисту структуру волокон, тоді як в дистальній частині клубово-малогомілковий м'яз та середній стегново-великогомілковий м'яз являються двоперистими. Під час зважувань встановлено, що ступінь розвитку м'язів-розгиначів колінного суглоба у рудої та сірої чапель в 1,03 разу більший за ступінь розвитку м'язів-згиначів, тоді як у малої чепури навпаки, ступінь розвитку м'язів-згиначів в 1,38 разу більший, ніж ступінь розвитку м'язів-розгиначів. Щодо розвитку окремих м'язів, то у досліджених чаплевих, серед м'язів-розгиначів, найбільшого ступеня розвитку зазнав середній стегново-великогомілковий, а найменшого - огинаючий м'яз. Серед м'язів-згиначів колінного суглоба найбільшого ступеня розвитку зазнав клубово-малогомілковий м'яз, а найменшого - внутрішній стегново-великогомілковий м'яз у рудої чаплі та зовнішній стегново-великогомілковий у сірої чаплі і малої чепури.

• Нікітов Вадим Петрович (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"