Каліксарени - це перспективний клас макроциклічних сполук, який широко використовується у дизайні біологічно активних речовин. Серед каліксаренів є сполуки з антитромботичною та протипухлинною дією, блокатори аніонних каналів та модулятори катіонних помп, селективні інгібітори ферментів і сполуки, що моделюють їх дію. В останні роки інтенсивно досліджується антимікробна та противірусна активність каліксаренів. В роботі систематизовано дані щодо бактерицидної, фунгіцидної, протитуберкульозної та противірусної активності модифікованих каліксаренів. Наведено дані про механізми дії різних типів каліксаренів на біооб'єкти. Встановлено, що основою антимікробної дії більшості каліксаренів є взаємодія з компонентами зовнішньої мембрани або клітинної стінки. Функціоналізація каліксаренової платформи фармакофорними групами, які чинять антимікробну дію, не завжди призводить до збільшення очікуваної активності. Найбільшу антибактеріальну дію мають полікатіонні каліксарени, в той час як поліаніонні макроцикли інгібують активність вірусів. Каліксарени, модифіковані циклопептидними фрагментами, є селективними блокаторами важливих глікопротеїнів клітин бактерій. Вони є міметиками ванкоміцину за механізмом дії та рівнем бактерицидної активності. Неіонний водорозчинний каліксарен з поліетиленглікольними групами має унікальний механізм протитуберкульозної дії. Він пригнічує ріст M. tuberculosis всередині клітин-макрофагів людини. Наведені хіміотерапевтичні індекси досліджуваних сполук становлять більше 10-ти одиниць, що свідчить про їх низьку цитотоксичність.

• Родік Роман Васильович (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"