Розглянуто просту задачу математичної фізики - задачу потенціалу у прямокутній області. Простота і прозорість процедури побудови точного розв'язку цієї задачі надає змогу наочно проілюструвати деякі особливості сучасних числових підходів до розв'язування задач математичної фізики і одержати оцінку точності кількісних оцінок польових характеристик у разі використання різних способів задоволення граничних умов. Для багатьох типів областей, включаючи широке коло неканонічних областей, використання поняття про загальний розв'язок граничної задачі надає змогу побудувати аналітичний розв'язок задачі. При цьому використовуються добре відомі набори частинних розв'язків основних рівнянь математичної фізики. Головне питання полягає в тому, щоб вказати ефективні способи визначення довільних коефіцієнтів і функцій, які входять у загальний розв'язок. Використання традиційного підходу для аналітичних розв'язків, що базується на мінімізації середньоквадратичного відхилення, у випадку неканонічних областей часто призводить до занадто складних викладок. Тому для спрощення розв'язування доцільно оцінити можливості використання методу колокацій. Порівняно ці 2 підходи.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"