Моделювання за допомогою методу молекулярної динаміки системи Лєннарда - Джонса з різною областю притягання показують, що сили притягання видозміюють радіальний розподіл частинок. Сили в межах першої координаційної сфери (ПКС) є важливими лише для густих рідин, у той час, як для газів і помірно густих плинів, навіть сили притягання за межами ПКС відіграють певну роль. Зміни у розподілі, спричинені нехтуванням силами притягання, призводять до занадто високого тиску. Слабке далекосяжне притягання гасить динаміку і дифузію частинок у станах газу, надкритичного плину та рідини. Значення коефіцієнтів самодифузії якісно узгоджуються з модифікованою моделлю Коена - Турнбулла. Коефіцієнти самодифузії вздовж критичної ізотерми не показують ніякої аномалії у критичній точці, що узгоджується з експериментальними даними.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"