Вперше проведено системний аналіз структурних типів і функціональних реалізацій категорії повторюваності у мові та мовленні. Досліджено об'єктивну закономірність, притаманну всім об'єктам та явищам матеріального світу, яка полягає у відтворенні об'єкта чи явища частково або повністю. Показано, що повторюваність виступає як об'єктивна реальність, яку людина несвідомо засвоює в міру набуття досвіду. Здатність до повторення можна інтерпретувати у термінах архетипів людської свідомості. На основі об'єднання різних видів мовних і мовленнєвих повторів у загальну систему повторів розкривається їх позамовна сутність і першооснова: коливання, вібрація, ритм, чергування. Категорія повторюваності пронизує не тільки всі рівні мовної системи, але й всі грані людського буття: фізичного, фізіологічного, психічного, біологічного, соціального та культурного. Запропоновано нову концептуальну схему вирішення проблеми категорії повторюваності, що базується на визнанні ізоморфізму онтологічної природи фізичного, психологічного та мовного простору як реалізації цієї категорії у Всесвіті.

• Пахолок Зінаїда Олександрівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"