Зазначено, що колоїдні частинки з прикріпленими однонитковими DNA (ssDNA) ланцюжками, здатні самоскупчуватися у низку різних кристалічних структур, де гібридизація ланцюжків ssDNA створює зв'язки між колоїдами, стабілізуючи їх структуру. Залежно від геометрії та розміру частинок, густини прищеплених ланцюжків ssDNA, а також густини та вибору послідовностей DNA, можна виготовляти низку різних кристалічних структур. Однак залишається незрозумілим і потребує інтенсивних досліджень питання, яким чином ці фактори роблять синергетичний внесок у процес самоскупчення DNA-функціоналізованих частинок нано- або мікророзмірів. Більше того, додаткові труднощі для розв'язання даної проблеми полягають у виготовленні далекосяжних структур завдяки кінетичним критичним елементам у випадку самоскупчення. Обговорено найновіші досягнення теорії та експерименту з особливим наголосом на останні дослідження за допомогою методів комп'ютерного моделювання.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"