Проведено комплексне дослідження 20 хворих із перипротезними переломами, що лікувались у клініці ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" у 2003 - 2012 рр. Визначено, що кількість хворих із перипротезними переломами після первинного (0,11 %) та ревізійного (3,56 %) тотального ендопротезування відповідає стандартам провідних клінік світу. Доведена взаємозалежність локалізації перипротезних переломів за Ванкуверською класифікацією та чинниками їх розвитку за таблицею Моррей. Так, під час ревізійних оперативних втручань переважали тяжкі переломи типу В2 - 63,6 %. При первинному ендопротезуванні спостерігали переломи великого вертлюга (тип А2) та переломи навколо ніжки ендопротеза без порушення її стабільності (тип В1). При перипротезних переломах, пов'язаних із пацієнтом (внаслідок падіння, ДТП), спостерігали переломи типу В2 і В3 та переломи типу С (переломи нижче від ніжки ендопротеза), що потребували відповідного оперативного лікування. Визначені структура та вірогідні чинники виникнення перипротезних переломів дозволять розробити в подальшому ефективні засоби профілактики та лікування цієї тяжкої нозології.

• Калашніков Олексій Валерійович (медичні науки)
• Сулима Олексій Миколайович (медичні науки)
• Галузинський Олександр Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"