Мета роботи - визначення ролі держави в сучасній економіці, проведення інституційного аналізу процесу трансформації відносин у національній економіці України, дослідження складної взаємодії між інститутами та змінами у інституційному середовищі. Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання ролі держави в сучасній економіці. У статті застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурний, порівняльний, факторний методи, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Проведено аналіз ролі держави у сучасній економіці, який показав, що держава регулює діяльність монополій, виробництва, розподіл суспільних благ, але участь держави в економіці не вносить якісних змін у механізм функціонування ринкової економіки, а лише підвищує рівень ефективності її діяльності. Інституційне середовище має у функціонуванні та розвитку економіки величезне значення, недооцінка якого фундаментально збіднює економічний аналіз, у тому числі, розуміння ролі держави в сучасній економіці. З точки зору інституційного підходу, для фундаментального розуміння сутності та функцій держави в економіці потрібне глибоке усвідомлення всіх визначених аспектів тієї ролі, яку відіграє інституційне середовище у ринкові економіці. Разом з тим, трактування інституціонального середовища як складно-структурованої єдності формальних і неформальних інститутів аж ніяк не передбачає відсутності врахування відмінностей між цими двома основними типами норм. Українська держава за 24 роки загалом не впоралася з виконанням своїх інституційних функцій. Визначальна проблема української державності полягає в тому, що сама держава в особі чиновників, аж ніяк не бажає підпорядковуватися тим правилам гри, які вона нав'язує іншим гравцям - підприємствам, організаціям та домогосподарствам. Галузь застосування результатів: органи державної влади, інститути держави, суб'єкти національної економіки. Висновки: для переходу українського суспільства на шлях інтенсивного технологічного, соціального та економічного розвитку, структурних реформ та перетворень, а не депресивного, або ж, у найкращому випадку екстенсивного зростання, необхідне не лише правове забезпечення державою створення та підтримки ефективних правил гри, але й радикальна зміна суспільної ідеології, яка б визначала б соціальну несприйнятливість тіньових видів діяльності і заохочувала б чесну і творчу працю. Всі зміни можливі лише в разі такої реформи системи державної влади, за якої підвищиться ступінь взаємодії незалежності трьох гілок влади і найголовніше - рівень відповідальності виконавчих органів перед представницькими та населенням країни загалом. Перспективою подальших досліджень є дослідження ролі держави у проведенні структурних реформ визначених стратегією "Україна 2020".

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"