За попередніми дослідженнями авторів стеатоз печінки (СП) виявлявся у 88 % хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Мета роботи - визначення асоціацій гіперехогенності печінки з клініко-лабораторними характеристиками АГ за умов надмірної маси тіла та ожиріння. Обстежено 85 хворих з АГ; ожиріння було діагностовано у 61-го (71,4 %) пацієнта, надлишкова маса тіла - у 24-х (28,6 %). Хворі відмічали порушення травлення жирної/смаженої їжі (81,8 %), нудоту (72,7 %), блювання (63,7 %), біль у правому підребер'ї, гіркоту у роті (72,7 %). Ехогенність печінки була прямо пропорційна систолічному та діастолічному артеріальному тиску (CAT <$Etau~=~0,29>, p = 0,001; ДАТ <$Etau~=~0,18>, p = 0,04) та масі тіла (ІМТ <$Etau~=~0,21>, p = 0,02), а також корелювала з рівнем бета-ліпопротеїдів (<$Etau~=~0,20>; p = 0,04), ліпопротеїнів низької щільності (<$Etau~=~0,49>; p = 0,02) та рівнем глюкози натще (<$Etau~=~0,28>; p = 0,001). Ехогенність печінки виявилась прямо пропорційна товщині міжшлуночкової перетинки (<$Etau~=~0,26>; p = 0,01) та зворотньо - розміру лівого передсердя у діастолу (<$Etau~=~-0,64; p = 0,02), електричній систолі та часу проведення імпульсу по міокарду шлуночків (<$Etau~=~-0,67>; p = 0,01 та <$Etau~=~-0,45>; p = 0,03). Таким чином, СП достовірно асоціюється зі зростанням ступеня АГ, наростанням маси тіла, порушенням вуглеводного метаболізму, активацією синдрому запалення, атерогенними змінами ліпідного профілю та гіпертрофією міокарда.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"