Мета роботи - обгрунтувати механізм розвитку та визначити ступінь компресії пахово-калиткових гриж на судини і яєчко на основі впровадження допплерографічного обстеження в лікувальний процес. У відділенні хірургії новонароджених Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" у період 1992 - 2014 рр. перебували на лікуванні 290 хворих з природженими грижами. Для верифікації діагнозу застосовували клініко-лабораторне обстеження в усіх пацієнтів, ультразвукове і допплерографічне дослідження пахової ділянки та калитки - у 182-х (62,76 %), променеві (рентгенологічні) дослідження - у 18-ти (6,21 %), морфологічне дослідження матеріалу - у 8-ми (2,76 %). Діагноз "пахово-калиткова грижа" грунтувався на даних зі скарг батьків та огляду дитини. У 230-ти (79,31 %) хворих клініко-лабораторні показники були в межах норми, а у 60-ти (20,69 %) пацієнтів виявлено ознаки непрохідності кишечника через защемлену грижу з розвитком запального процесу. Для з'ясування стану пахового каналу та органів калитки в основній групі 182-м хворим проводили ультразвукове та допплерографічне дослідження. За наявності вільних гриж результати дослідження вказували на набряк яєчка та придатка зі сповільненим відтоком, що свідчило про порушення кровотоку в яєчку, яке виникло в момент народження. У разі защемлення грижі у 21-го хворого встановлено порушення кровотоку в яєчку та в ділянці кишки (на 40 - 50 % у порівнянні з нормою), а у 8-ми хворих кровотоку не було. Час від початку захворювання мав значення під час госпіталізації хворих із защемленими грижами у 60-ти осіб, із яких до 12-ти год госпіталізовано 43 (14,83 %), від 12-ти до 24-х год - 13 (4,48 %), від 24-х до 72-х год - 4 (1,38 %). Хіургічне лікування проведено у всіх хворих. У 230-ти хворих, які не мали защемлення, оперативне лікування виконали в плановому порядку (у 194-х - з однобічною локалізацією гриж та у 36-ти - з двобічною). Під час хірургічної корекції природжених однобічних гриж у 88-ми зі 194-х осіб зовнішній пахвинний канал не відкривали. Пластику пахвинного каналу застосували у всіх хворих. Двобічні операції одночасно проведено у 10-ти пацієнтів. Лапароскопічну корекцію пахвинних гриж виконано у 11-ти (3,79 %) хворих, із яких двобічних пахово-калиткових гриж було 3, правобічних - 5, лівобічних - 3. Оперативне лікування защемленої грижі здійснено без резекції кишки у 52-х осіб. Резекцію защемленої ділянки кишечника проведено у 8-ми пацієнтів. Усі операції виконано з пахвинного доступу, проте у 3-х здійснено конверсію і лапаротомію, із яких в однієї дитини накладено кінцеву ілеостому (термін защемлення був 17 год). У 26-ти немовлят спостерігали защемлені пахвино-калиткові грижі, які ускладнилися недугою яєчка та придатка (тромбоз судин, орхіт, епідидиміт), з них праве яєчко було уражено в 23-х осіб, ліве яєчко - у 3-х. Термін защемлення становив 1,5 - 6 год. Висновки: наявність у новонародженої дитини пахово-калиткової грижі є показанням до проведення ультразвукового обстеження для визначення стану органів калитки та дослідження кровотоку ендокринної залози і яєчка. Всі природжені (канатикові та яєчкові грижі, перекрути гонади та придатка), а також набуті (травми) вади пахово-калиткової ділянки - чинники розвитку гіпоксії яєчка різного ступеня на початковому етапі, а згодом - гіпоплазії та атрофії яєчка.

• Притула Василь Петрович (медичні науки)
• Рибальченко Інна Геннадіївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"