Вивченню міграції радіоцецію (Cs) з грунту до рослинності присвячено багато досліджень ще з часів його випадань після ядерних випробувань, а особливо після Чорнобильської аварії 1986 р. Але до цього часу це питання залишається актуальним, тому що, незважаючи на велику кількість окремих даних та накопичення значного обсягу польових та експериментальних даних про трансфер-фактори грунту, висловлювалися різні пояснення цього феномену аномальності. Важливо, що результати для одних і тих самих типів грунтів істотно коливались у різних дослідників. Наприклад, коефіцієнт переходу (КП) торфово-болотних грунтів, визначений як найвищий серед поліських грунтів, коливався від 30,0 до 189,0 Бк\кг\кБк\м<^>2. Виходячи з того, що за однакових рівнів забруднення грунту Cs, забруднення молока у Рівненському Поліссі було у декілька разів вищим, ніж у Київському чи Житомирському, а доза опромінення - навпаки, важливо дослідити, як це має впливати на безпеку життєдіяльності місцевого населення. Виявлено аномальні райони у Рівненській області, їх вплив на формування дози внутрішнього опромінення та показник захворюваності (поширеність хвороб травної системи) місцевого дитячого населення, а також порівняння з аналогічними показниками Житомирської області. Виявлено, що за умов невеликих рівнів забруднення грунтів Cs провідним природним трансфер-фактором стає кількість та розподіл зон підвищеної його міграції територією Рівненського Полісся. До таких аномальних зон відносяться торфово-болотні, торфувато-болотні та болотні грунти на кисло-глейових класах геохімічних ландшафтів (ГХЛ) та лучно-болотні грунти на кислих класах ГХЛ за підвищеної вологості грунту на окраїнах торфових боліт. На території Рівненського Полісся площа, яку займають торфово-болотні, болотні, лучно-болотні грунти і торфовища, у п'ять разів більша, ніж на території Житомирського Полісся. Динаміка накопиченої внутрішньої дози опромінення у дітей, що живуть на території з кисло-глейовими ГХЛ та торфово-болотними грунтами, має вигляд невпинного монотонного зростання до кінця періоду спостережень 2011 р., коли 14-річними стали діти, які народилися через 10 років після Чорнобильської аварії, на відміну від динаміки накопиченої внутрішньої дози опромінення у дітей, що живуть на території з кислими ГХЛ та піщаними підзолистими грунтами. Тренди поширеності захворювань травної системи (ТС) у динаміці практично паралельні дозовим. Продовження зростання дози опромінення до цього часу свідчить про наявність депо Cs, яке концентрується на окраїнах боліт. Довший час накопичення максимальної хронічної дози внутрішнього опромінення впливає на динаміку поширеності хвороб ТС, тобто можна прогнозувати, що пік поширеності захворювань ТС, який вже реалізувався на територіях з дерново-підзолистими грунтами, ще попереду для мешканців торфово-болотних місцевостей. Виявлено залежності: час - ефект, доза - ефект та доза - ГХЛ. Одержані дані важливі для виявлення медико-геоекологічної обстановки та розроблення превентивних і лікувально-профілактичних заходів, необхідних для успішного вирішення поточних і планування перспективних завдань економіки сільського господарювання та втілення в життя різних соціальних проектів, в основі яких має бути насамперед безпека дитячого сільського населення. Необхідно продовжити спостереження за динамікою поширеності хвороб ТС у дитячого населення, що проживає на територіях з торфово-болотними грунтами, тому що вона продовжує зростати до цього часу у дітей, які народилися через 10 років після Чорнобильської аварії і проживають за умов хронічного опромінення в малих дозах.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чабан Олеся Петрівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"