Проведено комплексне обстеження 142 юнаків з АГ з уперше встановленим діагнозом віком 13 - 18 років. У контрольну групу включений 21 практично здоровий підліток з нормальними артеріальним тиском (АТ) і масою тіла (НормМТ). Фізичний розвиток оцінено з урахуванням антропометричних параметрів та індексу маси тіла (ІМС). Виділено 3 підгрупи підлітків з АГ з огляду на індекс маси тіла (ІМТ). Проведено добове моніторування, ехокардіографію, вивчено параметри вуглеводного та ліпідного обміну та рівень сечової кислоти. Статистичну обробку матеріалу проведено на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакета прикладних програм SPSS 17.0. Показники добового профілю АТ дещо відрізнялись за типами, але лише в підлітків з АГ та ожирінням реєструвалися всі відомі патологічні типи добового профілю АТ. При оцінці індексу часу гіпертензії залежно від маси тіла виявлено, що в пацієнтів із групи з АГ з НормМТ як удень, так і вночі реєструвався лабільний характер систолічної та діастолічної гіпертензії. У юнаків з АГ і надлишковою масою тіла (НМТ) у денний час показники часу гіпертензії знаходились у межах норми, а вночі відбувалось підвищення до лабільних значень, така сама тенденція була характерною і для підлітків з АГ та ожирінням. Аналіз морфофункціональних характеристик серця в підлітків з АГ і НМТ встановив достовірне потовщення міокарда лівого шлуночка (ЛШ), як задньої стінки, так і міжшлуночкової перегородки, істотне збільшення діаметра аорти. Порожнини ЛШ, правого шлуночка (ПШ) і передсердя також були розширеними у порівнянні з аналогічними розмірами юнаків контрольної групи та підлітків з АГ і НормМТ. У юнаків з АГ та ожирінням були ще більшими розміри ЛШ і ПШ, кореня аорти, а також найбільшим показник індексу маси міокарда ЛШ. У процесі вивчення показників загальної гемодинаміки у юнаків з АГ залежно від маси тіла виявлено тенденції до формування гіпокінетичного варіанта гемодинаміки за рахунок зниження хвилинного об'єму та підвищення загального судинного опору як у пацієнтів з АГ і НМТ, так і в підлітків з АГ й ожирінням. Під час вивчення ліпідного спектра крові в юнаків з АГ встановлено, що рівень загального холестерину, тригліцеридів і коефіцієнт атерогенності в підлітків з АГ і НМТ, а також ожирінням суттєво зростав у порівнянні зі значеннями групи контролю та юнаків з АГ і НормМТ. А показники холестерину ліпопротеїдів високої щільності були істотно зниженими. У цих же групах підлітків встановлено підвищення рівня імунореактивного інсуліну, до того ж його рівень збільшувався зі зростанням маси тіла. Інсулінорезистетнність різного ступеня виявлялась значно частіше у підлітків із НМТ та ожирінням і значно рідше - у підлітків з АГ і НормМТ. У пацієнтів з АГ з НормМТ і НМТ середні значення урикемії достовірно не відрізнялись, але в юнаків з АГ й ожирінням показники були достовірно вищими у порівнянні з такими в осіб з АГ й НМТ. Вважають, що порушення метаболізму пуринів, вуглеводів і ліпідного спектра крові як в осіб з АГ, так і з АГ та ожирінням необхідно розглядати з позицій формування дисфункції ендотелію. Процент приросту діаметра артерії після реактивної гіперемії в підлітків з АГ і НормМТ досяг 14,2 %, що відповідає нормальним значенням, але в 40,9 % підлітків цей показник був нижчим за 10 %. Під час проведення проби з нітрогліцерином встановлено, що діаметр плечової артерії через 5 хв після його прийому в групі з АГ й НормМТ становив 0,52 см, що відповідало 23,8 % приросту, у пацієнтів з АГ і НМТ - 0,50 см, тобто 11,1 % приросту від вихідних значень, а у юнаків з АГ і ожирінням - 0,52 см, що становило лише 15,5 % приросту. Крім того, через 10 хв після проби з нітрогліцерином у пацієнтів з АГ і НМТ продовжувався приріст діаметра плечової артерії на відміну від юнаків з АГ і НормМТ і з АГ та ожирінням, у яких відбувалось зменшення діаметра плечової артерії, що є нормальною реакцією на виведення нітрогліцерину з кровообігу. Таким чином, у підлітків з АГ за підвищення ІМТ збільшується частота та глибина ендотеліальної дисфункції (у пробах ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації), що тісно корелює з порушеннями в ліпідному спектрі крові, вуглеводному та пуриновому обміні. Виділено компоненти, що є найбільш значущими у формуванні ендотеліальної дисфункції у підлітків з АГ і НМТ та ожирінням, а саме порушення метаболізму ліпідів, пуринів та інсулінорезистентність.

• Коренєв Микола Михайлович (1931–) (медичні науки)
• Богмат Людмила Феодосіівна (1947–) (медичні науки)
• Ніконова Вікторія Вадимівна (1971–) (медичні науки)
• Ніконова Вікторія Віталіївна (фізико-математичні науки)
• Носова Олена Михайлівна (медичні науки)
• Бессонова Ірина Миколаївна (1975–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"