Для проведення дослідження було використано 20 біоптатів інтактної емалі, одержаних за умов in vivo з вестибулярної поверхні емалі інтактних постійних зубів (ПЗ) у дітей віком 6 - 12 років. Одержані біоптати було розподілено на 2 групи по 10 зразків у кожній. До 1-ої групи входили біоптати емалі, одержані з інтактних ПЗ, які прорізалися терміном до 6-ти міс, до 2-ої групи - біоптати емалі, одержані з інтактних ПЗ, які прорізалися терміном після 2-х років. Вивчення хімічного складу одержаних біоптатів проводилося за методом атомно-емісійної спектрометрії ICP-спектрометром ICAP 6500 DUO ("Thermo Electron Corporation"). У кислотних біоптатах емалі ПЗ було виявлено 35 хімічних елементів. Вміст кальцію, цинку, феруму та купруму та співвідношення кальцій/фосфор в біоптатах емалі групи 2 були достовірно вищими за аналогічні показники групи 1. Вміст магнію в біоптатах емалі групи 2 був достовірно нижчим у порівнянні з групою 1. Показники кількості фосфору, натрію, калію, алюмінію та сіліцію в біоптатах емалі ПЗ групи 2 виявилися недостовірно вищими за відповідні показники групи 1. Висновки: інтактна емаль ПЗ від прорізування та більше 2-х років після прорізування є недостатньо мінералізованою та, відповідно, має недостатній рівень карієсрезистентності. У період вторинної мінералізації в інтактній емалі ПЗ достовірно зростає кількість кальцію, цинку, феруму і купруму та співвідношення кальцій/фосфор. Тому, з метою запобігання враження твердих тканин зуба, після прорізування ПЗ та впродовж мінімум 24-х міс доцільним є призначення мінералізуючих засобів, які підвищуватимуть карієсрезистентність емалі зуба, та містять кальцій, цинк, купрум та ферум. Також варто проводити глибоке фторування емалі.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"