Зофеноприл належить до групи сульфгідрильних інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) пролонгованої дії. Унікальність його молекули полягає в наявності 2-х сульфгідрильних груп: SH-групи у молекулі зофеноприлу забезпечують його антиоксидантну активність - здатність протидіяти окислювальному стресу шляхом нейтралізації вільних радикалів, які є одним із головних факторів, що призводять до розвитку дисфункції ендотелію судин. Ефективність зофеноприлу вивчалась у ряді рандомізованих досліджень, в яких було протестовано можливості препарату впливати на клінічний перебіг і розвиток ускладнень у пацієнтів із серцево-судинною патологією. Це забезпечило наявність серйозної доказової бази, що свідчить про певні переваги зофеноприлу. Важливою відмінною рисою зофеноприлу є подвійний шлях виведення: близько 60 % препарату виводиться з сечею, інша частина (близько 40 %) - із жовчю та калом. Саме тому, згідно з інструкцією, дозу препарату зменшують у разі кліренсу ендогенного креатиніну 45 мл/хв, а не 60 мл/хв, як у більшості ІАПФ. Суттєвий вплив зофеноприлу на розвиток ускладнень у таких пацієнтів може бути пов'язаний із його особливими фармакологічними властивостями, що забезпечують високоефективний вплив як на процеси ремоделювання, так і на ендотеліальну дисфункцію. Як відомо, простагландин-опосередковані механізми дії ІАПФ значною мірою нейтралізуються індометацином або ацетилсаліциловою кислотою (АСК). Зофеноприл має особливий кардіопротективний механізм дії, що лише частково включає в себе вплив на систему простагландинів. Додатковий захисний антиішемічний ефект препарату досягається завдяки тому, що на клітинному рівні концентрація зофеноприлу є максимальною, яку виявлено в організмі людини під час терапії ІАПФ. Зофеноприл може забезпечити певні переваги в терапії підвищеного артеріального тиску у пацієнтів із супутніми проявами як гострої, так і хронічної ішемії. Зофеноприл може забезпечити додаткову антиішемічну дію у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та супутньою ішемічною хворобою серця. Зофеноприл справляє максимальний захисний вплив щодо розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих із гострим інфарктом міокарда та супутньою АГ в анамнезі. Ефективність лікування зофеноприлом не знижується у разі одночасного застосування з препаратами АСК. У хворих на гострий інфаркт міокарда із систолічною дисфункцією лівого шлуночка та супутньою ізольованою систолічною АГ призначення комбінації зофеноприлу з АСК надає змогу знизити ризик серцево-судинної смертності та госпіталізацій на 52 % у порівнянні з комбінацією раміприлу з АСК.

• Рековець Оксана Леонідівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"