Наведено результати експериментальних досліджень структури деформаційного рельєфу у вигляді сходинок у місці виходу дислокацій на полірованій поверхні полікристалічного зразка алюмінію у процесі його деформування. Показано, що, незважаючи на квазіперіодичність цієї структури, яка характеризується різними значеннями періоду дифракційної решітки та викривленими лініями ковзання, що складають цю решітку, вона призводить до дифракції на ній лазерного випромінювання. Аналіз дифракційних картин, одержаних in situ у процесі деформування, надає змогу простежити за еволюцією деформаційної структури. Експериментально показано, що за допомогою дифракційних картин можна виявити виникнення дислокаційного ковзання на ранніх стадіях пластичної деформації, визначити напрям ковзання та змінення цього напрямку у процесі деформування. Дифракційна картина надає змогу визначати мінімальну відстань між лініями ковзання, що характеризує інтенсивність розвитку дислокаційного ковзання. Таким чином, можна простежити за інтенсивністю розвитку пластичної деформації на всіх її стадіях.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"